Потужні безперервні гиротрони з резонатором, виконаним у вигляді слабо-неоднорідного коаксіального хвилеводу з гофрованим внутрішнім провідником, використовуються в установках керованого термоядерного синтезу. Також вони застосовуються для вирішення складних і наукоємних завдань спектроскопії, діагностики плазми та обробки матеріалів. | |
![]() |
|
На сьогодні найбільш перспективним вважається використання коаксіальних гиротронів у ЯМР-аналізі спектрів біологічних молекул і в діагностиці плазми на основі ефекту колективного томпсонівського розсіювання. Основною технологічною перешкодою на шляху створення високоефективних коаксіальних гиротронів для цих застосувань є затухання СВЧ енергії у внутрішньому провіднику. Омічні втрати в коаксіальному резонаторі можуть досягати до 80% енергії електронного пучка. Оскільки один із найбільш ефективних методів зменшення затухання СВЧ енергії на поверхні провідника ґрунтується на виборі спеціальної форми гофрів, було проведено дослідження впливу форми гофрів на затухання і поперечні хвильові числа конкуруючих мод. | |
![]() |
|
![]() Рисунок 1 – Поперечний переріз коаксіального резонатора з гофрованим внутрішнім провідником: (a) - клиноподібні канавки (сторони спрямовані по радіусу) з гострими ребрами; (b) - прямокутні канавки із заокругленими ребрами |
|
![]() |
|
![]() Рисунок 2 – Розподіл поля |Hz| всередині і поблизу канавок прямокутної форми: (а) r0 = 0.01 мм, (b) r0 = 0.025 мм, (с) r0 = 0.1 мм |
|
![]() |
|
![]() Рисунок 3 – Форма канавки, ширина якої розширюється вглиб |
|
![]() Рисунок 4 – Розподіл поля |Hz| всередині і поблизу канавки, що розширюється вглиб при різних кутах γ: (а) γ = 1.35 рад, (b) γ = 1.46 рад, (c) γ = 90° (прямокутна канавка), (d) радіальна канавка. |
|
![]() |
|
![]() |
|
Фонова плазма виникає в резонаторах потужних гиротронів внаслідок ударної іонізації фонового газу пучком електронів. Підтвердженням цього є спостережувана в експериментах нейтралізація об'ємного заряду пучка. Фонова плазма здатна змінити електромагнітні властивості резонатора. Модифікація власних частот і розподілу власних полів резонатора може вплинути на взаємодію пучка електронів з робочою хвилею гиротрона і в результаті змінити ККД генерації. Тому при розробці та оптимізації роботи сучасних гиротронів виникає необхідність урахування присутності плазми в резонаторі. | |
![]() |
|
![]() |
|
![]() |
|
![]() |
|
![]() Рисунок 5 – Залежність нормованої критичної частоти від густини плазми |
|
![]() |
|
![]() |
Національний науковий центр
Харківський фізико-технічний інститут
Відновлювані джерела енергії та ресурсозберігаючі технології (НВК ВДЕРТ)
Харківський фізико-технічний інститут
| головна ННЦ ХФТІ | english |
Науково-виробничий комплексВідновлювані джерела енергії та ресурсозберігаючі технології (НВК ВДЕРТ)