Найбільш помітне місце у списку ізотопів молібдену займає ізотоп ⁹⁹Mo, оскільки він є материнським ядром для ^99mTc. Останній широко використовується в сучасній медицині для радіоізотопних методів діагностики та лікування ракових захворювань, що, безумовно, вказує на актуальність цієї тематики досліджень.

 Визначено кількість комплексу молібдену, що утворюється в азотнокислому розчині, від його загального вмісту в розчині. Ця кількість становить величину порядку 5-7 %.

 Досліджено метод надкритичної флюїдної екстракції діоксидом вуглецю комплексів молібдену з азотнокислих розчинів.

 Визначено умови для вилучення комплексу молібдену з азотнокислого розчину методом надкритичної флюїдної екстракції. Найбільший відсоток вилучення комплексу молібдену досягає 90%.

 Встановлено, що залежність вмісту молібдену в азотнокислому розчині від часу розчинення має квазиперіодичний характер (див. Рис. 1).

 Встановлено, що при досягненні насичення всього вмісту Мо у вигляді різних його сполук у розчині випадає кристалічний осад білого та світло-жовтого кольору, що, ймовірно, вказує на формування в азотнокислому розчині моногідрату молібдену (Н₂MoO₄), дигідрату молібдену (Н₂MoO₄⋅Н₂O), а також надмолібденової кислоти (Н₅MoO₆). Наявність цих хімічних сполук добре описується тритрофною моделлю розподілу ролей між кислотами: жертва (моногідрат); хижак (дигідрат), у якого моногідрат перетворюється внаслідок приєднання молекули води; суперхижак (надмолібденова кислота), що утворюється з хижака приєднанням гідроксильної групи ОН^-. Схематично така тритрофна модель показана на Рис.2.

 Аналіз чисельних розрахунків тритрофної моделі показує, що її використання кількісно відповідає експериментальним даним.